Демографія Японії

Населення Японії (2026)

Переглянути поточну чисельність населення, графіки та тенденції: Населення Японії

Населення Японії
122 427 731
дивитися наживо
Щорічні зміни
−0,55%
Частка у світі
1,47%
Світовий рейтинг
12

Медіанний вік

Медіанний вік в Японії становить 50,2 років (2026).

Народжуваність в Японії

Сумарний коефіцієнт народжуваності (СКН) 2,1 являє собою рівень простого відтворення: середня кількість дітей на одну жінку, необхідна для того, щоб кожне покоління точно замістило себе без потреби в міжнародній імміграції. Значення нижче 2,1 призведе до скорочення корінного населення


Загальний коефіцієнт народжуваності (ЗКН)
1,2
(живонароджень на одну жінку, 2026)

Очікувана тривалість життя в Японії

Дивіться також: Країни світу за очікуваною тривалістю життя

Обидві статі
85,1
(очікувана тривалість життя при народженні, обидві статі)
Жінки
88,2
(очікувана тривалість життя при народженні, жінки)
Чоловіки
82,1
(очікувана тривалість життя при народженні, чоловіки)


Коефіцієнт дитячої смертності та смертність дітей до 5 років в Японії


Смертність немовлят
1,6
(смертність немовлят на 1000 живонароджених)
Смертність у віці до 5 років
2,2
(на 1000 живонароджених)


Міське населення Японії

Наразі 93,4% населення Японії є міським (114 292 213 осіб у 2026 році)


Густота населення

Густота населення в Японії у 2026 році становить 336 осіб на км² (870 осіб на милю²), розрахована на загальну площу суші 364 555 км² (140 755 кв. миль).

Найбільші міста Японії за населенням

(включаючи райони, округи, міські агломерації тощо)

Ранг Міська агломерація Оцінка чисельності населення (2025)
1 Tōkyō (Tokyo) 33 412 512
2 Osaka 12 964 145
3 Nagoya 7 146 160
4 Fukuoka 2 225 078
5 Sapporo 1 964 519
6 Sendai 1 256 440
7 Kitakyushu 1 206 731
8 Hiroshima 1 185 788
9 Naha 1 060 017
10 Nara 993 952
11 Okayama 817 266
12 Kumamoto 641 185
13 Otsu 559 798
14 Kanazawa 533 682
15 Himeji 494 064
16 Kagoshima 484 164
17 Toyohashi 441 665
18 Matsuyama 437 355
19 Takasaki [Maebashi] 431 687
20 Niigata 422 238
21 Numazu 374 507
22 Oita 372 190
23 Fukuyama 355 352
24 Utsunomiya 352 816
25 Takamatsu 340 478
26 Yokkaichi 332 173
27 Shizuoka 328 613
28 Nagasaki 308 986
29 Asahikawa 298 481
30 Hamamatsu 282 084
More info

Дивіться також

Джерела

Визначення

Статево-вікова піраміда

Статево-вікова піраміда (також відома як "віково-статева піраміда") — це графічне зображення розподілу населення за віком і статтю.

Типи:

  • Прогресивний - піраміда з широкою основою (більший відсоток людей у молодших вікових групах, що свідчить про високу народжуваність та високі коефіцієнти фертильності) та вузькою вершиною (високий рівень смертності та низька очікувана тривалість життя). Це свідчить про зростання населення. Приклад: Статево-вікова піраміда Нігерії
  • Регресивний - піраміда з вузькою основою (нижчий відсоток молодих людей, що свідчить про зниження народжуваності, коли кожна наступна вікова група менша за попередню). Приклад: Сполучені Штати
  • Стаціонарний - з приблизно однаковою часткою населення в кожній віковій групі. Населення стабільне, не зростає і не зменшується.

Етапи:

Population pyramid stages

Коефіцієнт демографічного навантаження

Існує три типи коефіцієнта демографічного навантаження: дітьми, особами похилого віку та загальний. Усі три коефіцієнти зазвичай множать на 100.

Коефіцієнт навантаження дітьми

Визначення: населення віком 0-15 років, поділене на населення віком 16-64 роки.

Формула: ([Населення віком 0-15 років] ÷ [Населення віком 16-64 роки]) × 100

Коефіцієнт навантаження особами похилого віку

Визначення: населення віком 65+ років, поділене на населення віком 16-64 роки.

Формула: ([Населення віком 65+ років] ÷ [Населення віком 16-64 роки]) × 100

Загальний коефіцієнт демографічного навантаження

Визначення: сума коефіцієнтів навантаження дітьми та особами похилого віку.

Формула: (([Населення віком 0-15 років] + [Населення віком 65+ років]) ÷ [Населення віком 16-64 роки]) × 100

ПРИМІТКА: Коефіцієнт демографічного навантаження не враховує рівень участі в робочій силі за віковими групами. Частина населення, що вважається "працездатною", може бути безробітною або не входити до складу робочої сили, тоді як частина "утриманського" населення може бути працевлаштованою і не обов'язково економічно залежною.