Демографія Італії

Населення Італії (2026)

Переглянути поточну чисельність населення, графіки та тенденції: Населення Італії

Населення Італії
58 926 166
дивитися наживо
Щорічні зміни
−0,37%
Частка у світі
0,71%
Світовий рейтинг
25

Медіанний вік

Медіанний вік в Італії становить 48,6 років (2026).

Народжуваність в Італії

Сумарний коефіцієнт народжуваності (СКН) 2,1 являє собою рівень простого відтворення: середня кількість дітей на одну жінку, необхідна для того, щоб кожне покоління точно замістило себе без потреби в міжнародній імміграції. Значення нижче 2,1 призведе до скорочення корінного населення


Загальний коефіцієнт народжуваності (ЗКН)
1,2
(живонароджень на одну жінку, 2026)

Очікувана тривалість життя в Італії

Дивіться також: Країни світу за очікуваною тривалістю життя

Обидві статі
84,2
(очікувана тривалість життя при народженні, обидві статі)
Жінки
86,1
(очікувана тривалість життя при народженні, жінки)
Чоловіки
82,1
(очікувана тривалість життя при народженні, чоловіки)


Коефіцієнт дитячої смертності та смертність дітей до 5 років в Італії


Смертність немовлят
2,1
(смертність немовлят на 1000 живонароджених)
Смертність у віці до 5 років
2,5
(на 1000 живонароджених)


Міське населення Італії

Наразі 72,4% населення Італії є міським (42 685 102 осіб у 2026 році)


Густота населення

Густота населення в Італії у 2026 році становить 200 осіб на км² (519 осіб на милю²), розрахована на загальну площу суші 294 140 км² (113 568 кв. миль).

Найбільші міста Італії за населенням

(включаючи райони, округи, міські агломерації тощо)

Ранг Міська агломерація Оцінка чисельності населення (2025)
1 Naples 2 767 923
2 Milan 2 599 022
3 Roma (Rome) 2 376 474
4 Turin 1 150 975
5 Palermo 667 442
6 Genoa 532 509
7 Catania 453 376
8 Bologna 443 849
9 Florence 430 806
10 Bergamo 398 050
11 Busto Arsizio 302 759
12 Cagliari 253 786
13 Caserta 252 391
14 Bari 221 727
15 Verona 214 569
16 Brescia 206 859
17 Pescara 203 814
18 Padua 201 341
19 Messina 181 238
20 Prato 179 411
21 Trieste 178 118
22 Mestre 157 931
23 Modena 151 920
24 Livorno 148 529
25 Parma 145 925
26 Taranto 135 161
27 Pioltello 129 321
28 Reggio Calabria 128 298
29 Foggia 126 561
30 Gallarate 125 831
More info

Дивіться також

Джерела

Визначення

Статево-вікова піраміда

Статево-вікова піраміда (також відома як "віково-статева піраміда") — це графічне зображення розподілу населення за віком і статтю.

Типи:

  • Прогресивний - піраміда з широкою основою (більший відсоток людей у молодших вікових групах, що свідчить про високу народжуваність та високі коефіцієнти фертильності) та вузькою вершиною (високий рівень смертності та низька очікувана тривалість життя). Це свідчить про зростання населення. Приклад: Статево-вікова піраміда Нігерії
  • Регресивний - піраміда з вузькою основою (нижчий відсоток молодих людей, що свідчить про зниження народжуваності, коли кожна наступна вікова група менша за попередню). Приклад: Сполучені Штати
  • Стаціонарний - з приблизно однаковою часткою населення в кожній віковій групі. Населення стабільне, не зростає і не зменшується.

Етапи:

Population pyramid stages

Коефіцієнт демографічного навантаження

Існує три типи коефіцієнта демографічного навантаження: дітьми, особами похилого віку та загальний. Усі три коефіцієнти зазвичай множать на 100.

Коефіцієнт навантаження дітьми

Визначення: населення віком 0-15 років, поділене на населення віком 16-64 роки.

Формула: ([Населення віком 0-15 років] ÷ [Населення віком 16-64 роки]) × 100

Коефіцієнт навантаження особами похилого віку

Визначення: населення віком 65+ років, поділене на населення віком 16-64 роки.

Формула: ([Населення віком 65+ років] ÷ [Населення віком 16-64 роки]) × 100

Загальний коефіцієнт демографічного навантаження

Визначення: сума коефіцієнтів навантаження дітьми та особами похилого віку.

Формула: (([Населення віком 0-15 років] + [Населення віком 65+ років]) ÷ [Населення віком 16-64 роки]) × 100

ПРИМІТКА: Коефіцієнт демографічного навантаження не враховує рівень участі в робочій силі за віковими групами. Частина населення, що вважається "працездатною", може бути безробітною або не входити до складу робочої сили, тоді як частина "утриманського" населення може бути працевлаштованою і не обов'язково економічно залежною.