Узбекистан Демографія

Населення Узбекистану (2026)

Переглянути поточну чисельність населення, графіки та тенденції: Населення Узбекистану

Населення Узбекистану
37 724 223
дивитися наживо
Щорічні зміни
+1,81%
Частка у світі
0,45%
Світовий рейтинг
43

Медіанний вік

Медіанний вік в Узбекистані становить 27 років (2026).

Народжуваність в Узбекистані

Сумарний коефіцієнт народжуваності (СКН) 2,1 являє собою рівень простого відтворення: середня кількість дітей на одну жінку, необхідна для того, щоб кожне покоління точно замістило себе без потреби в міжнародній імміграції. Значення нижче 2,1 призведе до скорочення корінного населення


Загальний коефіцієнт народжуваності (ЗКН)
3,4
(живонароджень на одну жінку, 2026)

Очікувана тривалість життя в Узбекистані

Дивіться також: Країни світу за очікуваною тривалістю життя

Обидві статі
72,8
(очікувана тривалість життя при народженні, обидві статі)
Жінки
75,8
(очікувана тривалість життя при народженні, жінки)
Чоловіки
69,8
(очікувана тривалість життя при народженні, чоловіки)


Коефіцієнт дитячої смертності та смертність дітей віком до 5 років в Узбекистані


Смертність немовлят
11,6
(смертність немовлят на 1000 живонароджених)
Смертність у віці до 5 років
14,0
(на 1000 живонароджених)


Узбекистан Міське населення

Наразі 47,9% населення Узбекистану є міським (18 060 323 осіб у 2026 році)


Густота населення

Густота населення в Узбекистані у 2026 році становить 89 осіб на км² (230 осіб на милю²), розрахована на загальну площу суші 425 400 км² (164 248 кв. миль).

Найбільші міста Узбекистану за населенням

(включаючи райони, округи, міські агломерації тощо)

Ранг Міська агломерація Оцінка чисельності населення (2025)
1 Toshkent (Tashkent) 3 935 793
2 Namangan 947 465
3 Samarqand 932 219
4 Andijon 803 518
5 Fergana 791 877
6 Qarshi 559 475
7 Jizzakh 376 607
8 Qoqand 308 393
9 Nukus 304 362
10 Shahrisabz 293 849
11 Asaka 273 582
12 Urgench 262 377
13 Bukhara 250 377
14 Termez 245 080
15 Navoiy 224 363
16 Juma 214 035
17 Oltiariq 197 314
18 Ibrat 189 898
19 Shahand 174 602
20 Sharixon 171 948
21 Denov 158 753
22 Tergachi 152 764
23 Kattakurgan 148 974
24 Khiva 140 442
25 Turtkul 129 108
26 Gulistan 126 666
27 Rishtan 120 200
28 Uzun 119 003
29 Urgut 118 337
30 Quva 115 563
More info

Дивіться також

Джерела

Визначення

Статево-вікова піраміда

Статево-вікова піраміда (також відома як "віково-статева піраміда") — це графічне зображення розподілу населення за віком і статтю.

Типи:

  • Прогресивний - піраміда з широкою основою (більший відсоток людей у молодших вікових групах, що свідчить про високу народжуваність та високі коефіцієнти фертильності) та вузькою вершиною (високий рівень смертності та низька очікувана тривалість життя). Це свідчить про зростання населення. Приклад: Статево-вікова піраміда Нігерії
  • Регресивний - піраміда з вузькою основою (нижчий відсоток молодих людей, що свідчить про зниження народжуваності, коли кожна наступна вікова група менша за попередню). Приклад: Сполучені Штати
  • Стаціонарний - з приблизно однаковою часткою населення в кожній віковій групі. Населення стабільне, не зростає і не зменшується.

Етапи:

Population pyramid stages

Коефіцієнт демографічного навантаження

Існує три типи коефіцієнта демографічного навантаження: дітьми, особами похилого віку та загальний. Усі три коефіцієнти зазвичай множать на 100.

Коефіцієнт навантаження дітьми

Визначення: населення віком 0-15 років, поділене на населення віком 16-64 роки.

Формула: ([Населення віком 0-15 років] ÷ [Населення віком 16-64 роки]) × 100

Коефіцієнт навантаження особами похилого віку

Визначення: населення віком 65+ років, поділене на населення віком 16-64 роки.

Формула: ([Населення віком 65+ років] ÷ [Населення віком 16-64 роки]) × 100

Загальний коефіцієнт демографічного навантаження

Визначення: сума коефіцієнтів навантаження дітьми та особами похилого віку.

Формула: (([Населення віком 0-15 років] + [Населення віком 65+ років]) ÷ [Населення віком 16-64 роки]) × 100

ПРИМІТКА: Коефіцієнт демографічного навантаження не враховує рівень участі в робочій силі за віковими групами. Частина населення, що вважається "працездатною", може бути безробітною або не входити до складу робочої сили, тоді як частина "утриманського" населення може бути працевлаштованою і не обов'язково економічно залежною.