Демографія Буркіна-Фасо

Населення Буркіна-Фасо (2026)

Переглянути поточну чисельність населення, графіки та тенденції: Населення Буркіна-Фасо

Населення Буркіна-Фасо
24 601 700
дивитися наживо
Щорічні зміни
+2,19%
Частка у світі
0,3%
Світовий рейтинг
59

Медіанний вік

Медіанний вік в Буркіна-Фасо становить 18 років (2026).

Народжуваність у Буркіна-Фасо

Сумарний коефіцієнт народжуваності (СКН) 2,1 являє собою рівень простого відтворення: середня кількість дітей на одну жінку, необхідна для того, щоб кожне покоління точно замістило себе без потреби в міжнародній імміграції. Значення нижче 2,1 призведе до скорочення корінного населення


Загальний коефіцієнт народжуваності (ЗКН)
3,9
(живонароджень на одну жінку, 2026)

Очікувана тривалість життя в Буркіна-Фасо

Дивіться також: Країни світу за очікуваною тривалістю життя

Обидві статі
61,6
(очікувана тривалість життя при народженні, обидві статі)
Жінки
63,8
(очікувана тривалість життя при народженні, жінки)
Чоловіки
59,4
(очікувана тривалість життя при народженні, чоловіки)


Коефіцієнт дитячої смертності та смертність дітей до 5 років у Буркіна-Фасо


Смертність немовлят
52,7
(смертність немовлят на 1000 живонароджених)
Смертність у віці до 5 років
79,2
(на 1000 живонароджених)


Міське населення Буркіна-Фасо

Наразі 34,5% населення Буркіна-Фасо є міським (8 495 627 осіб у 2026 році)


Густота населення

Густота населення у Буркіна-Фасо у 2026 році становить 90 осіб на км² (233 осіб на милю²), розрахована для загальної площі суші 273 600 км² (105 638 кв. миль).

Найбільші міста Буркіна-Фасо за населенням

(включаючи райони, округи, міські агломерації тощо)

Ранг Міська агломерація Оцінка чисельності населення (2025)
1 Ouagadougou 3 206 222
2 Bobo-Dioulasso 1 125 023
3 Koudougou 183 409
4 Banfora 172 796
5 Kaya 143 195
6 Fada N'Gourma 139 133
7 Ouahigouya 128 032
8 Tenkodogo 112 011
9 Dédougou 93 251
10 Pouytenga 91 295
11 Houndé 84 160
12 Niangoloko 70 687
13 Dori 69 583
14 Koupéla 63 278
15 Leo 63 179
16 Djibo 59 922
17 Yako 58 096
18 Kongoussi 57 420
19 Sapouy 57 233
20 Solenzo 56 815
21 Gaoua 56 335
22 Ziniaré 55 887
23 Boulsa 55 141
24 Manni 53 296
25 Gourcy 52 028
26 Pô 51 287
27 Pissila 50 746
28 Nouna 50 596
More info

Дивіться також

Джерела

Визначення

Статево-вікова піраміда

Статево-вікова піраміда (також відома як "віково-статева піраміда") — це графічне зображення розподілу населення за віком і статтю.

Типи:

  • Прогресивний - піраміда з широкою основою (більший відсоток людей у молодших вікових групах, що свідчить про високу народжуваність та високі коефіцієнти фертильності) та вузькою вершиною (високий рівень смертності та низька очікувана тривалість життя). Це свідчить про зростання населення. Приклад: Статево-вікова піраміда Нігерії
  • Регресивний - піраміда з вузькою основою (нижчий відсоток молодих людей, що свідчить про зниження народжуваності, коли кожна наступна вікова група менша за попередню). Приклад: Сполучені Штати
  • Стаціонарний - з приблизно однаковою часткою населення в кожній віковій групі. Населення стабільне, не зростає і не зменшується.

Етапи:

Population pyramid stages

Коефіцієнт демографічного навантаження

Існує три типи коефіцієнта демографічного навантаження: дітьми, особами похилого віку та загальний. Усі три коефіцієнти зазвичай множать на 100.

Коефіцієнт навантаження дітьми

Визначення: населення віком 0-15 років, поділене на населення віком 16-64 роки.

Формула: ([Населення віком 0-15 років] ÷ [Населення віком 16-64 роки]) × 100

Коефіцієнт навантаження особами похилого віку

Визначення: населення віком 65+ років, поділене на населення віком 16-64 роки.

Формула: ([Населення віком 65+ років] ÷ [Населення віком 16-64 роки]) × 100

Загальний коефіцієнт демографічного навантаження

Визначення: сума коефіцієнтів навантаження дітьми та особами похилого віку.

Формула: (([Населення віком 0-15 років] + [Населення віком 65+ років]) ÷ [Населення віком 16-64 роки]) × 100

ПРИМІТКА: Коефіцієнт демографічного навантаження не враховує рівень участі в робочій силі за віковими групами. Частина населення, що вважається "працездатною", може бути безробітною або не входити до складу робочої сили, тоді як частина "утриманського" населення може бути працевлаштованою і не обов'язково економічно залежною.