Демографія Казахстану

Населення Казахстану (2026)

Переглянути поточну чисельність населення, графіки та тенденції: Населення Казахстану

Населення Казахстану
21 083 626
дивитися наживо
Щорічні зміни
+1,15%
Частка у світі
0,25%
Світовий рейтинг
65

Медіанний вік

Медіанний вік в Казахстані становить 29,7 років (2026).

Народжуваність у Казахстані

Сумарний коефіцієнт народжуваності (СКН) 2,1 являє собою рівень простого відтворення: середня кількість дітей на одну жінку, необхідна для того, щоб кожне покоління точно замістило себе без потреби в міжнародній імміграції. Значення нижче 2,1 призведе до скорочення корінного населення


Загальний коефіцієнт народжуваності (ЗКН)
2,9
(живонароджень на одну жінку, 2026)

Очікувана тривалість життя в Казахстані

Дивіться також: Країни світу за очікуваною тривалістю життя

Обидві статі
74,8
(очікувана тривалість життя при народженні, обидві статі)
Жінки
78,8
(очікувана тривалість життя при народженні, жінки)
Чоловіки
70,6
(очікувана тривалість життя при народженні, чоловіки)


Коефіцієнт дитячої смертності та смертність дітей до 5 років у Казахстані


Смертність немовлят
6,3
(смертність немовлят на 1000 живонароджених)
Смертність у віці до 5 років
7,5
(на 1000 живонароджених)


Міське населення Казахстану

Наразі 55,2% населення Казахстану є міським (11 628 796 осіб у 2026 році)


Густота населення

Густота населення в Казахстані у 2026 році становить 8 осіб на км² (20 осіб на милю²), розрахована на загальну площу суші 2 699 700 км² (1 042 360 кв. миль).

Найбільші міста Казахстану за населенням

(включаючи райони, округи, міські агломерації тощо)

Ранг Міська агломерація Оцінка чисельності населення (2025)
1 Almaty 2 367 611
2 Shymkent 1 184 337
3 Astana 1 065 387
4 Aktobe 416 455
5 Karaganda 313 529
6 Aktau 310 607
7 Semey 298 847
8 Pavlodar 279 799
9 Kyzylorda 250 557
10 Ust-Kamenogorsk 250 372
11 Turkestan 218 118
12 Atyrau 194 044
13 Oral 187 483
14 Taraz 180 844
15 Kostanay 176 796
16 Taldykorgan 172 763
17 Zhanaozen 171 827
18 Temirtau 144 243
19 Kokshetau 139 286
20 Petropavl 138 908
21 Ekibastuz 123 390
22 Qızıltöbe 98 888
23 Май-Кудук 73 923
24 Sarıağaş 73 039
25 Aqbay 71 385
26 Sayram 70 553
27 Balqaş 69 348
28 Jezqazğan 62 825
29 Jetisay 62 270
30 Zharkent 60 277
More info

Дивіться також

Джерела

Визначення

Статево-вікова піраміда

Статево-вікова піраміда (також відома як "віково-статева піраміда") — це графічне зображення розподілу населення за віком і статтю.

Типи:

  • Прогресивний - піраміда з широкою основою (більший відсоток людей у молодших вікових групах, що свідчить про високу народжуваність та високі коефіцієнти фертильності) та вузькою вершиною (високий рівень смертності та низька очікувана тривалість життя). Це свідчить про зростання населення. Приклад: Статево-вікова піраміда Нігерії
  • Регресивний - піраміда з вузькою основою (нижчий відсоток молодих людей, що свідчить про зниження народжуваності, коли кожна наступна вікова група менша за попередню). Приклад: Сполучені Штати
  • Стаціонарний - з приблизно однаковою часткою населення в кожній віковій групі. Населення стабільне, не зростає і не зменшується.

Етапи:

Population pyramid stages

Коефіцієнт демографічного навантаження

Існує три типи коефіцієнта демографічного навантаження: дітьми, особами похилого віку та загальний. Усі три коефіцієнти зазвичай множать на 100.

Коефіцієнт навантаження дітьми

Визначення: населення віком 0-15 років, поділене на населення віком 16-64 роки.

Формула: ([Населення віком 0-15 років] ÷ [Населення віком 16-64 роки]) × 100

Коефіцієнт навантаження особами похилого віку

Визначення: населення віком 65+ років, поділене на населення віком 16-64 роки.

Формула: ([Населення віком 65+ років] ÷ [Населення віком 16-64 роки]) × 100

Загальний коефіцієнт демографічного навантаження

Визначення: сума коефіцієнтів навантаження дітьми та особами похилого віку.

Формула: (([Населення віком 0-15 років] + [Населення віком 65+ років]) ÷ [Населення віком 16-64 роки]) × 100

ПРИМІТКА: Коефіцієнт демографічного навантаження не враховує рівень участі в робочій силі за віковими групами. Частина населення, що вважається "працездатною", може бути безробітною або не входити до складу робочої сили, тоді як частина "утриманського" населення може бути працевлаштованою і не обов'язково економічно залежною.