Таджикистан Демографія

Населення Таджикистану (2026)

Переглянути поточну чисельність населення, графіки та тенденції: Населення Таджикистану

Населення Таджикистану
10 978 599
дивитися наживо
Щорічні зміни
+1,78%
Частка у світі
0,13%
Світовий рейтинг
88

Медіанний вік

Медіанний вік у Таджикистані становить 22,4 років (2026).

Народжуваність у Таджикистані

Сумарний коефіцієнт народжуваності (СКН) 2,1 являє собою рівень простого відтворення: середня кількість дітей на одну жінку, необхідна для того, щоб кожне покоління точно замістило себе без потреби в міжнародній імміграції. Значення нижче 2,1 призведе до скорочення корінного населення


Загальний коефіцієнт народжуваності (ЗКН)
3,0
(живонароджень на одну жінку, 2026)

Очікувана тривалість життя в Таджикистані

Дивіться також: Країни світу за очікуваною тривалістю життя

Обидві статі
72,2
(очікувана тривалість життя при народженні, обидві статі)
Жінки
74,5
(очікувана тривалість життя при народженні, жінки)
Чоловіки
69,9
(очікувана тривалість життя при народженні, чоловіки)


Коефіцієнт дитячої смертності та смертність дітей віком до 5 років у Таджикистані


Смертність немовлят
19,8
(смертність немовлят на 1000 живонароджених)
Смертність у віці до 5 років
24,4
(на 1000 живонароджених)


Таджикистан Міське населення

Наразі 28% населення Таджикистану є міським (3 072 041 осіб у 2026 році)


Густота населення

Густота населення в Таджикистані у 2026 році становить 78 осіб на км² (203 осіб на милю²), розрахована на загальну площу суші 139 960 км² (54 039 кв. миль).

Найбільші міста Таджикистану за населенням

(включаючи райони, округи, міські агломерації тощо)

Ранг Міська агломерація Оцінка чисельності населення (2025)
1 Dushanbe 1 440 787
2 Khujand 204 088
3 Kulob 184 502
4 Ghafurov 183 812
5 Hisor 125 054
6 Vahdat 120 548
7 Киров 96 958
8 Bokhtar 90 998
9 Proletar 89 781
10 Qubodiyon 84 507
11 Vakhsh 79 821
12 Шадобдеҳ 76 693
13 Isfara 73 639
14 Shahrinav 72 014
15 Ghonchi 69 503
16 Khistevarz 69 161
17 Balkh 67 184
18 Анатуриши узбок 66 024
19 Farkhor 64 200
20 Abdurahmoni Jomi 59 751
21 Nijoni 58 658
22 Danghara 56 489
23 Moskovskiy 55 391
24 Yovon 52 744
25 Ismoili Somoni 51 700
More info

Дивіться також

Джерела

Визначення

Статево-вікова піраміда

Статево-вікова піраміда (також відома як "віково-статева піраміда") — це графічне зображення розподілу населення за віком і статтю.

Типи:

  • Прогресивний - піраміда з широкою основою (більший відсоток людей у молодших вікових групах, що свідчить про високу народжуваність та високі коефіцієнти фертильності) та вузькою вершиною (високий рівень смертності та низька очікувана тривалість життя). Це свідчить про зростання населення. Приклад: Статево-вікова піраміда Нігерії
  • Регресивний - піраміда з вузькою основою (нижчий відсоток молодих людей, що свідчить про зниження народжуваності, коли кожна наступна вікова група менша за попередню). Приклад: Сполучені Штати
  • Стаціонарний - з приблизно однаковою часткою населення в кожній віковій групі. Населення стабільне, не зростає і не зменшується.

Етапи:

Population pyramid stages

Коефіцієнт демографічного навантаження

Існує три типи коефіцієнта демографічного навантаження: дітьми, особами похилого віку та загальний. Усі три коефіцієнти зазвичай множать на 100.

Коефіцієнт навантаження дітьми

Визначення: населення віком 0-15 років, поділене на населення віком 16-64 роки.

Формула: ([Населення віком 0-15 років] ÷ [Населення віком 16-64 роки]) × 100

Коефіцієнт навантаження особами похилого віку

Визначення: населення віком 65+ років, поділене на населення віком 16-64 роки.

Формула: ([Населення віком 65+ років] ÷ [Населення віком 16-64 роки]) × 100

Загальний коефіцієнт демографічного навантаження

Визначення: сума коефіцієнтів навантаження дітьми та особами похилого віку.

Формула: (([Населення віком 0-15 років] + [Населення віком 65+ років]) ÷ [Населення віком 16-64 роки]) × 100

ПРИМІТКА: Коефіцієнт демографічного навантаження не враховує рівень участі в робочій силі за віковими групами. Частина населення, що вважається "працездатною", може бути безробітною або не входити до складу робочої сили, тоді як частина "утриманського" населення може бути працевлаштованою і не обов'язково економічно залежною.