Туреччина Демографія

Населення Туреччини (2026)

Переглянути поточну чисельність населення, графіки та тенденції: Населення Туреччини

Населення Туреччини
87 926 082
дивитися наживо
Щорічні зміни
+0,27%
Частка у світі
1,06%
Світовий рейтинг
18

Медіанний вік

Медіанний вік у Туреччині становить 33,9 років (2026).

Народжуваність у Туреччині

Сумарний коефіцієнт народжуваності (СКН) 2,1 являє собою рівень простого відтворення: середня кількість дітей на одну жінку, необхідна для того, щоб кожне покоління точно замістило себе без потреби в міжнародній імміграції. Значення нижче 2,1 призведе до скорочення корінного населення


Загальний коефіцієнт народжуваності (ЗКН)
1,6
(живонароджень на одну жінку, 2026)

Очікувана тривалість життя в Туреччині

Дивіться також: Країни світу за очікуваною тривалістю життя

Обидві статі
78,4
(очікувана тривалість життя при народженні, обидві статі)
Жінки
81,3
(очікувана тривалість життя при народженні, жінки)
Чоловіки
75,5
(очікувана тривалість життя при народженні, чоловіки)


Коефіцієнт дитячої смертності та смертність дітей віком до 5 років у Туреччині


Смертність немовлят
8,0
(смертність немовлят на 1000 живонароджених)
Смертність у віці до 5 років
9,5
(на 1000 живонароджених)


Туреччина Міське населення

Наразі 77,5% населення Туреччини є міським (68 123 315 осіб у 2026 році)


Густота населення

Густота населення в Туреччині у 2026 році становить 114 осіб на км² (296 осіб на милю²), розрахована на загальну площу суші 769 630 км² (297 156 кв. миль).

Найбільші міста Туреччини за населенням

(включаючи райони, округи, міські агломерації тощо)

Ранг Міська агломерація Оцінка чисельності населення (2025)
1 Istanbul 15 014 763
2 Ankara 3 612 251
3 Izmir 2 650 237
4 Bursa 2 281 622
5 Gaziantep 1 613 357
6 Antalya 1 273 822
7 Sincan 1 149 921
8 Konya 959 484
9 Kayseri 882 238
10 Eskisehir 766 333
11 Mersin 750 396
12 Şanlıurfa 739 807
13 Kocaeli 737 380
14 Diyarbakir 660 826
15 Samsun 594 089
16 Adana 593 872
17 Van 590 314
18 Kahramanmaraş 565 732
19 Denizli 561 327
20 Hatay 530 262
21 Malatya 506 854
22 Batman 456 902
23 Elazığ 411 268
24 Manisa 399 014
25 İskenderun 375 056
26 Sivas 368 209
27 Sakarya 348 302
28 Çerkezköy 338 995
29 Balıkesir 328 080
30 Trabzon 320 468
More info

Дивіться також

Джерела

Визначення

Статево-вікова піраміда

Статево-вікова піраміда (також відома як "віково-статева піраміда") — це графічне зображення розподілу населення за віком і статтю.

Типи:

  • Прогресивний - піраміда з широкою основою (більший відсоток людей у молодших вікових групах, що свідчить про високу народжуваність та високі коефіцієнти фертильності) та вузькою вершиною (високий рівень смертності та низька очікувана тривалість життя). Це свідчить про зростання населення. Приклад: Статево-вікова піраміда Нігерії
  • Регресивний - піраміда з вузькою основою (нижчий відсоток молодих людей, що свідчить про зниження народжуваності, коли кожна наступна вікова група менша за попередню). Приклад: Сполучені Штати
  • Стаціонарний - з приблизно однаковою часткою населення в кожній віковій групі. Населення стабільне, не зростає і не зменшується.

Етапи:

Population pyramid stages

Коефіцієнт демографічного навантаження

Існує три типи коефіцієнта демографічного навантаження: дітьми, особами похилого віку та загальний. Усі три коефіцієнти зазвичай множать на 100.

Коефіцієнт навантаження дітьми

Визначення: населення віком 0-15 років, поділене на населення віком 16-64 роки.

Формула: ([Населення віком 0-15 років] ÷ [Населення віком 16-64 роки]) × 100

Коефіцієнт навантаження особами похилого віку

Визначення: населення віком 65+ років, поділене на населення віком 16-64 роки.

Формула: ([Населення віком 65+ років] ÷ [Населення віком 16-64 роки]) × 100

Загальний коефіцієнт демографічного навантаження

Визначення: сума коефіцієнтів навантаження дітьми та особами похилого віку.

Формула: (([Населення віком 0-15 років] + [Населення віком 65+ років]) ÷ [Населення віком 16-64 роки]) × 100

ПРИМІТКА: Коефіцієнт демографічного навантаження не враховує рівень участі в робочій силі за віковими групами. Частина населення, що вважається "працездатною", може бути безробітною або не входити до складу робочої сили, тоді як частина "утриманського" населення може бути працевлаштованою і не обов'язково економічно залежною.