Демографія Мадагаскару

Населення Мадагаскару (2026)

Переглянути поточну чисельність населення, графіки та тенденції: Населення Мадагаскару

Населення Мадагаскару
33 522 052
дивитися наживо
Щорічні зміни
+2,39%
Частка у світі
0,4%
Світовий рейтинг
49

Медіанний вік

Медіанний вік на Мадагаскарі становить 19,4 років (2026).

Народжуваність на Мадагаскарі

Сумарний коефіцієнт народжуваності (СКН) 2,1 являє собою рівень простого відтворення: середня кількість дітей на одну жінку, необхідна для того, щоб кожне покоління точно замістило себе без потреби в міжнародній імміграції. Значення нижче 2,1 призведе до скорочення корінного населення


Загальний коефіцієнт народжуваності (ЗКН)
3,8
(живонароджень на одну жінку, 2026)

Очікувана тривалість життя на Мадагаскарі

Дивіться також: Країни світу за очікуваною тривалістю життя

Обидві статі
64,3
(очікувана тривалість життя при народженні, обидві статі)
Жінки
66,1
(очікувана тривалість життя при народженні, жінки)
Чоловіки
62,5
(очікувана тривалість життя при народженні, чоловіки)


Коефіцієнт дитячої смертності та смертність дітей до 5 років на Мадагаскарі


Смертність немовлят
42,6
(смертність немовлят на 1000 живонароджених)
Смертність у віці до 5 років
62,0
(на 1000 живонароджених)


Міське населення Мадагаскару

Наразі 41% населення Мадагаскару є міським (13 751 596 осіб у 2026 році)


Густота населення

Густота населення на Мадагаскарі у 2026 році становить 58 осіб на км² (149 осіб на милю²), розрахована на загальну площу суші 581 795 км² (224 632 кв. миль).

Найбільші міста Мадагаскару за населенням

(включаючи райони, округи, міські агломерації тощо)

Ранг Міська агломерація Оцінка чисельності населення (2025)
1 Antananarivo 3 916 219
2 Antsiramandroso 312 434
3 Ambano 270 357
4 Mahajanga 203 925
5 Amparihimahitsy 170 981
6 Ambatolahy II 158 588
7 Ambovombe 133 818
8 Antetezambaro 129 172
9 Toliara 98 510
10 Ankodondona 92 512
11 Manakara 88 070
12 Antsiranana 82 910
13 Farafangana 72 076
14 Morondava 70 207
15 Hell-Ville 66 161
16 Toamasina 65 913
17 Ankoronga Andatabo 59 828
18 Ankazomborona 57 143
19 Antsirabe 55 528
20 Tolanaro 54 218
21 Ramena 53 908
22 Ambanja 53 324
23 Antsambalahy 51 351
24 Ankoronga Andatabo 50 872
More info

Дивіться також

Джерела

Визначення

Статево-вікова піраміда

Статево-вікова піраміда (також відома як "віково-статева піраміда") — це графічне зображення розподілу населення за віком і статтю.

Типи:

  • Прогресивний - піраміда з широкою основою (більший відсоток людей у молодших вікових групах, що свідчить про високу народжуваність та високі коефіцієнти фертильності) та вузькою вершиною (високий рівень смертності та низька очікувана тривалість життя). Це свідчить про зростання населення. Приклад: Статево-вікова піраміда Нігерії
  • Регресивний - піраміда з вузькою основою (нижчий відсоток молодих людей, що свідчить про зниження народжуваності, коли кожна наступна вікова група менша за попередню). Приклад: Сполучені Штати
  • Стаціонарний - з приблизно однаковою часткою населення в кожній віковій групі. Населення стабільне, не зростає і не зменшується.

Етапи:

Population pyramid stages

Коефіцієнт демографічного навантаження

Існує три типи коефіцієнта демографічного навантаження: дітьми, особами похилого віку та загальний. Усі три коефіцієнти зазвичай множать на 100.

Коефіцієнт навантаження дітьми

Визначення: населення віком 0-15 років, поділене на населення віком 16-64 роки.

Формула: ([Населення віком 0-15 років] ÷ [Населення віком 16-64 роки]) × 100

Коефіцієнт навантаження особами похилого віку

Визначення: населення віком 65+ років, поділене на населення віком 16-64 роки.

Формула: ([Населення віком 65+ років] ÷ [Населення віком 16-64 роки]) × 100

Загальний коефіцієнт демографічного навантаження

Визначення: сума коефіцієнтів навантаження дітьми та особами похилого віку.

Формула: (([Населення віком 0-15 років] + [Населення віком 65+ років]) ÷ [Населення віком 16-64 роки]) × 100

ПРИМІТКА: Коефіцієнт демографічного навантаження не враховує рівень участі в робочій силі за віковими групами. Частина населення, що вважається "працездатною", може бути безробітною або не входити до складу робочої сили, тоді як частина "утриманського" населення може бути працевлаштованою і не обов'язково економічно залежною.