Країни в ООН:

193

Держави-члени Організації Об'єднаних Націй

Наразі до складу Організації Об'єднаних Націй входять 193 держави-члени. Кожна держава-член є членом Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй. Нижче наведено список із датами їх вступу:

Держава-член ООН Дата вступу
Афганістан 19 November 1946
Албанія 14 December 1955
Алжир 8 October 1962
Андорра 28 July 1993
Ангола 1 December 1976
Антигуа і Барбуда 11 November 1981
Аргентина 24 October 1945
Вірменія 2 March 1992
Австралія 1 November 1945
Австрія 14 December 1955
Азербайджан 2 March 1992
Багамські Острови 18 September 1973
Бахрейн 21 September 1971
Бангладеш 17 September 1974
Барбадос 9 December 1966
Білорусь [1] 24 October 1945
Бельгія 27 December 1945
Беліз 25 September 1981
Бенін 20 September 1960
Бутан 21 September 1971
Болівія 14 November 1945
Боснія і Герцеговина [2] 22 May 1992
Ботсвана 17 October 1966
Бразилія 24 October 1945
Бруней-Даруссалам 21 September 1984
Болгарія 14 December 1955
Буркіна-Фасо 20 September 1960
Бурунді 18 September 1962
Камбоджа 14 December 1955
Камерун 20 September 1960
Канада 9 November 1945
Кабо-Верде 16 September 1975
Центральноафриканська Республіка 20 September 1960
Чад 20 September 1960
Чилі 24 October 1945
Китай 24 October 1945
Колумбія 5 November 1945
Коморські Острови 12 November 1975
Конго (Республіка) 20 September 1960
Коста-Рика 2 November 1945
Кот-д'Івуар 20 September 1960
Хорватія [3] 22 May 1992
Куба 24 October 1945
Кіпр 20 September 1960
Чехія (Чеська Республіка) [4] 19 January 1993
Корейська Народно-Демократична Республіка 17 September 1991
Демократична Республіка Конго [5] 20 September 1960
Данія 24 October 1945
Джибуті 20 September 1977
Домініка 18 December 1978
Домініканська Республіка 24 October 1945
Еквадор 21 December 1945
Єгипет [6] 24 October 1945
Сальвадор 24 October 1945
Екваторіальна Гвінея 12 November 1968
Еритрея 28 May 1993
Естонія 17 September 1991
Ефіопія 13 November 1945
Фіджі 13 October 1970
Фінляндія 14 December 1955
Франція 24 October 1945
Габон 20 September 1960
Гамбія 21 September 1965
Грузія 31 July 1992
Німеччина [7] 18 September 1973
Гана 8 March 1957
Греція 25 October 1945
Гренада 17 September 1974
Гватемала 21 November 1945
Гвінея 12 December 1958
Гвінея-Бісау 17 September 1974
Гаяна 20 September 1966
Гаїті 24 October 1945
Гондурас 17 December 1945
Угорщина 14 December 1955
Ісландія 19 November 1946
Індія 30 October 1945
Індонезія [8] 28 September 1950
Іран 24 October 1945
Ірак 21 December 1945
Ірландія 14 December 1955
Ізраїль 11 May 1949
Італія 14 December 1955
Ямайка 18 September 1962
Японія 18 December 1956
Йорданія 14 December 1955
Казахстан 2 March 1992
Кенія 16 December 1963
Кірибаті 14 September 1999
Кувейт 14 May 1963
Киргизстан 2 March 1992
Лаоська Народно-Демократична Республіка 14 December 1955
Латвія 17 September 1991
Ліван 24 October 1945
Лесото 17 October 1966
Ліберія 2 November 1945
Лівія 14 December 1955
Ліхтенштейн 18 September 1990
Литва 17 September 1991
Люксембург 24 October 1945
Мадагаскар 20 September 1960
Малаві 1 December 1964
Малайзія [9] 17 September 1957
Мальдіви 21 September 1965
Малі 28 September 1960
Мальта 1 December 1964
Маршаллові Острови 17 September 1991
Мавританія 27 October 1961
Маврикій 24 April 1968
Мексика 7 November 1945
Мікронезія (Федеративні Штати) 17 September 1991
Монако 28 May 1993
Монголія 27 October 1961
Чорногорія [10] 28 June 2006
Марокко 12 November 1956
Мозамбік 16 September 1975
М'янма 19 April 1948
Намібія 23 April 1990
Науру 14 September 1999
Непал 14 December 1955
Нідерланди 10 December 1945
Нова Зеландія 24 October 1945
Нікарагуа 24 October 1945
Нігер 20 September 1960
Нігерія 7 October 1960
Норвегія 27 November 1945
Оман 7 October 1971
Пакистан 30 September 1947
Палау 15 December 1994
Панама 13 November 1945
Папуа - Нова Гвінея 10 October 1975
Парагвай 24 October 1945
Перу 31 October 1945
Філіппіни 24 October 1945
Польща 24 October 1945
Португалія 14 December 1955
Катар 21 September 1971
Республіка Корея 17 September 1991
Республіка Молдова 2 March 1992
Румунія 14 December 1955
Російська Федерація [11] 24 October 1945
Руанда 18 September 1962
Сент-Кіттс і Невіс 23 September 1983
Сент-Люсія 18 September 1979
Сент-Вінсент і Гренадини 16 September 1980
Самоа 15 December 1976
Сан-Марино 2 March 1992
Сан-Томе і Принсіпі 16 September 1975
Саудівська Аравія 24 October 1945
Сенегал 28 September 1960
Сербія [12] 1 November 2000
Сейшельські Острови 21 September 1976
Сьєрра-Леоне 27 September 1961
Сінгапур 21 September 1965
Словаччина [13] 19 January 1993
Словенія [14] 22 May 1992
Соломонові Острови 19 September 1978
Сомалі 20 September 1960
Південна Африка 7 November 1945
Південний Судан 14 July 2011
Іспанія 14 December 1955
Шрі-Ланка 14 December 1955
Судан 12 November 1956
Суринам 4 December 1975
Свазіленд 24 September 1968
Швейцарія 10 September 2002
Швеція 19 November 1946
Сирія [15] 24 October 1945
Таджикистан 2 March 1992
Таїланд 16 December 1946
Колишня Югославська Республіка Македонія [16] 8 April 1993
Тимор-Лешті 27 September 2002
Того 20 September 1960
Тонга 14 September 1999
Тринідад і Тобаго 18 September 1962
Туніс 12 November 1956
Туреччина 24 October 1945
Туркменістан 2 March 1992
Тувалу 5 September 2000
Уганда 25 October 1962
Україна 24 October 1945
Об'єднані Арабські Емірати 9 December 1971
Сполучене Королівство 24 October 1945
Об'єднана Республіка Танзанія [17] 14 December 1961
Сполучені Штати 24 October 1945
Уругвай 18 December 1945
Узбекистан 2 March 1992
Вануату 15 September 1981
Венесуела 15 November 1945
В'єтнам 20 September 1977
Ємен [18] 30 September 1947
Замбія 1 December 1964
Зімбабве 25 August 1980

Вимоги до членства в Організації Об'єднаних Націй

«Членство в Організації Об'єднаних Націй відкрите для всіх інших миролюбних держав, які приймають на себе зобов'язання, що містяться в цьому Статуті, і, на думку Організації, можуть і бажають виконувати ці зобов'язання.

Прийняття будь-якої такої держави до членів Організації Об'єднаних Націй здійснюється рішенням Генеральної Асамблеї за рекомендацією Ради Безпеки».

(Стаття 4, Глава 2, Статут Організації Об'єднаних Націй)

Загалом, членами ООН можуть стати лише суверенні держави. Однак, хоча сьогодні всі члени ООН є повністю суверенними державами, чотири з первісних членів (Білорусь, Індія, Філіппіни та Україна) не були незалежними на момент вступу.

Деякі утворення можуть вважатися суверенними державами, але не є членами, оскільки ООН не визнає їх такими. Вони, а також міжнародні організації та неурядові організації (НУО), можуть стати лише спостерігачами при Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, маючи право виступати, але не голосувати на засіданнях Генеральної Асамблеї.

Країни, що НЕ є членами Організації Об'єднаних Націй

Загалом існує 54 країни або території, які наразі не входять до складу Організації Об'єднаних Націй:

Незалежні національні держави, що не є членами ООН:

  • Ватикан
  • Палестина *

* 29 листопада 2012 року Палестині було надано статус держави-спостерігача, що не є членом.
 Вона (досі) не прийнята до ООН як повноправний член.

Дивіться також:
 Пояснення заявки Палестини на членство в ООН (CNN)
 Держави-члени Організації Об'єднаних Націй (Організація Об'єднаних Націй)
 Держави-члени Організації Об'єднаних Націй (Вікіпедія)


 Залежні території:

  • Американське Самоа
  • Ангілья
  • Аруба
  • Бермудські Острови
  • Острів Буве
  • Британська Територія в Індійському Океані
  • Британські Віргінські Острови
  • Кайманові Острови
  • Острів Різдва
  • Кокосові острови
  • Острови Кука
  • Територія островів Коралового моря
  • Фолклендські острови
  • Фарерські острови
  • Французька Гвіана
  • Французька Полінезія
  • Французькі Південні Території
  • Гібралтар
  • Гренландія
  • Гваделупа
  • Гуам
  • Гернсі
  • Острів Герд і острови Макдональд
  • Гонконг
  • Острів Мен
  • Ян-Маєн
  • Джерсі
  • Макао
  • Мартиніка
  • Майотта
  • Монтсеррат
  • Навасса
  • Нідерландські Антильські острови
  • Нова Каледонія
  • Ніуе
  • Острів Норфолк
  • Північні Маріанські Острови
  • Острови Піткерн
  • Пуерто-Рико
  • Реюньйон
  • Острів Святої Єлени
  • Сен-П'єр і Мікелон
  • Південна Джорджія
  • Шпіцберген
  • Токелау
  • Острови Теркс і Кайкос
  • Малі тихоокеанські острови США
  • Американські Віргінські Острови
  • Волліс і Футуна

Антарктида:

  • Антарктида

Інші території:

  • Північний Кіпр
  • Палестинська автономія
  • Тайвань



Члени ООН в історії

Хронологічна таблиця членства держав в Організації Об'єднаних Націй.

un members in history

  • 1945 - 51 член
     Аргентина, Австралія, Бельгія, Болівія, Бразилія, Білорусь, Канада, Чилі, Китай, Колумбія, Коста-Рика, Куба, Чехословаччина, Данія, Домініканська Республіка, Еквадор, Єгипет, Сальвадор, Ефіопія, Франція, Греція, Гватемала, Гаїті, Гондурас, Індія, Іран, Ірак, Ліван, Ліберія, Люксембург, Мексика, Нідерланди, Нова Зеландія, Нікарагуа, Норвегія, Панама, Парагвай, Перу, Філіппіни, Польща, Саудівська Аравія, Південна Африка, Сирійська Арабська Республіка, Туреччина, Україна, Союз Радянських Соціалістичних Республік, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки, Уругвай, Венесуела, Югославія
  • 1946 - 55 членів
     Афганістан, Ісландія, Швеція, Таїланд
  • 1947 - 57 членів
     Пакистан, Ємен
  • 1948 - 58 членів
    М'янма
  • 1949 - 59 членів
    Ізраїль
  • 1950 - 60 членів
     Індонезія
  • 1955 - 76 членів
     Албанія, Австрія, Болгарія, Камбоджа, Фінляндія, Угорщина, Ірландія, Італія, Йорданія, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Лівійська Арабська Джамахірія, Непал, Португалія, Румунія, Іспанія, Шрі-Ланка
  • 1956 - 80 членів
     Японія, Марокко, Судан, Туніс
  • 1957 - 82 члени
     Малайська Федерація, Гана
  • 1958 - 82 члени
     Гвінея
  • 1960 - 99 членів
     Бенін, Буркіна-Фасо, Камерун, Центральноафриканська Республіка, Чад, Кот-д'Івуар, Кіпр, Габон, Мадагаскар, Малі, Нігер, Нігерія, Республіка Конго, Сенегал, Сомалі, Того, Заїр
  • 1961 - 104 члени
     Мавританія, Монголія, Сьєрра-Леоне, Танганьїка
  • 1962 - 110 членів
     Алжир, Бурунді, Ямайка, Руанда, Тринідад і Тобаго, Уганда
  • 1963 - 113 членів
     Кенія, Кувейт, Занзібар
  • 1964 - 115 членів
     Малаві, Мальта, Замбія
  • 1965 - 117 членів
     Гамбія, Мальдіви, Сінгапур
  • 1966 - 122 члени
     Барбадос, Ботсвана, Гаяна, Лесото
  • 1967 - 123 члени
     Демократичний Ємен
  • 1968 - 126 членів
     Екваторіальна Гвінея, Маврикій, Свазіленд
  • 1970 - 127 членів
     Фіджі
  • 1971 - 132 члени
     Бахрейн, Бутан, Оман, Катар, Об'єднані Арабські Емірати
  • 1973 - 135 членів
     Багамські Острови, Федеративна Республіка Німеччина, Німецька Демократична Республіка
  • 1974 - 138 членів
     Бангладеш, Гренада, Гвінея-Бісау
  • 1975 - 144 члени
     Кабо-Верде, Коморські Острови, Мозамбік, Папуа-Нова Гвінея, Сан-Томе і Принсіпі, Суринам
  • 1976 - 147 членів
     Ангола, Самоа, Сейшельські Острови
  • 1977 - 149 членів
     Джибуті, В'єтнам
  • 1978 - 151 член
     Домініка, Соломонові Острови
  • 1979 - 152 члени
     Сент-Люсія
  • 1980 - 154 члени
     Сент-Вінсент і Гренадини, Зімбабве
  • 1981 - 157 членів
     Антигуа і Барбуда, Беліз, Вануату
  • 1983 - 158 членів
     Сент-Кіттс і Невіс
  • 1984 - 159 членів
     Бруней-Даруссалам
  • 1990 - 159 членів
     Ліхтенштейн, Намібія
  • 1991 - 166 членів
     Корейська Народно-Демократична Республіка, Естонія, Федеративні Штати Мікронезії, Латвія, Литва, Маршаллові Острови, Республіка Корея
  • 1992 - 179 членів
     Вірменія, Азербайджан, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Республіка Молдова, Сан-Марино, Словенія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан
  • 1993 - 184 члени
     Андорра, Чеська Республіка, Еритрея, Монако, Словацька Республіка, колишня Югославська Республіка Македонія
  • 1994 - 185 членів
     Палау
  • 1997 - 185 членів
     (17 травня 1997 року назву Заїру було змінено на Демократична Республіка Конго)
  • 1999 - 188 членів
     Кірибаті, Науру, Тонга
  • 2000 - 189 членів
     Союзна Республіка Югославія, Тувалу
  • 2002 - 191 член
     Швейцарія, Тимор-Лешті
  • 2003 - 191 член
     (4 лютого 2003 року, після прийняття та оприлюднення Конституційної Хартії Сербії та Чорногорії Асамблеєю Союзної Республіки Югославія, офіційна назва «Союзна Республіка Югославія» була змінена на Сербія і Чорногорія. Резолюцією A/RES/47/225 від 8 квітня 1993 року Генеральна Асамблея вирішила прийняти в члени Організації Об'єднаних Націй державу, яка для всіх цілей в рамках Організації Об'єднаних Націй тимчасово іменується «колишня Югославська Республіка Македонія» до врегулювання розбіжностей, що виникли щодо її назви.)
  • 2006 - 192 члени
     Чорногорія
  • 2011 - 193 члени
     Південний Судан

[1] 19 вересня 1991 року Білорусія повідомила Організацію Об'єднаних Націй, що змінила свою назву на Білорусь.

[2] Соціалістична Федеративна Республіка Югославія була одним із первісних членів Організації Об'єднаних Націй, Статут від її імені було підписано 26 червня 1945 року і ратифіковано 19 жовтня 1945 року, до її розпаду з подальшим створенням та прийняттям як нових членів Боснії і Герцеговини, Республіки Хорватія, Республіки Словенія, колишньої Югославської Республіки Македонія та Союзної Республіки Югославія. Республіка Боснія і Герцеговина була прийнята до членів Організації Об'єднаних Націй резолюцією Генеральної Асамблеї A/RES/46/237 від 22 травня 1992 року.

[3] Соціалістична Федеративна Республіка Югославія була одним із первісних членів Організації Об'єднаних Націй, Статут від її імені було підписано 26 червня 1945 року і ратифіковано 19 жовтня 1945 року, до її розпаду з подальшим створенням та прийняттям як нових членів Боснії і Герцеговини, Республіки Хорватія, Республіки Словенія, колишньої Югославської Республіки Македонія та Союзної Республіки Югославія. Республіка Хорватія була прийнята до членів Організації Об'єднаних Націй резолюцією Генеральної Асамблеї A/RES/46/238 від 22 травня 1992 року.

[4] Чехословаччина була одним із первісних членів Організації Об'єднаних Націй з 24 жовтня 1945 року. У листі від 10 грудня 1992 року її Постійний представник повідомив Генерального секретаря, що Чеська і Словацька Федеративна Республіка припинить своє існування 31 грудня 1992 року, і що Чеська Республіка та Словацька Республіка, як держави-наступниці, подадуть заявки на членство в Організації Об'єднаних Націй. Після отримання її заявки, Рада Безпеки 8 січня 1993 року рекомендувала Генеральній Асамблеї прийняти Чеську Республіку в члени Організації Об'єднаних Націй. Таким чином, 19 січня того ж року Чеська Республіка була прийнята як держава-член.

[5] Заїр приєднався до Організації Об'єднаних Націй 20 вересня 1960 року. 17 травня 1997 року його назву було змінено на Демократична Республіка Конго.

[6] Єгипет та Сирія були первісними членами Організації Об'єднаних Націй з 24 жовтня 1945 року. Після плебісциту 21 лютого 1958 року шляхом об'єднання Єгипту та Сирії була створена Об'єднана Арабська Республіка, яка продовжувала бути єдиним членом. 13 жовтня 1961 року Сирія, відновивши свій статус незалежної держави, відновила своє окреме членство в Організації Об'єднаних Націй. 2 вересня 1971 року Об'єднана Арабська Республіка змінила свою назву на Арабська Республіка Єгипет.

[7] Федеративна Республіка Німеччина та Німецька Демократична Республіка були прийняті до членів Організації Об'єднаних Націй 18 вересня 1973 року. Через приєднання Німецької Демократичної Республіки до Федеративної Республіки Німеччина, що набуло чинності 3 жовтня 1990 року, дві німецькі держави об'єдналися, утворивши одну суверенну державу.

[8] Листом від 20 січня 1965 року Індонезія оголосила про своє рішення вийти з Організації Об'єднаних Націй «на цьому етапі та за нинішніх обставин». Телеграмою від 19 вересня 1966 року вона оголосила про своє рішення «відновити повну співпрацю з Організацією Об'єднаних Націй та відновити участь у її діяльності». 28 вересня 1966 року Генеральна Асамблея взяла до відома це рішення, і Голова запросив представників Індонезії зайняти місця в Асамблеї.

[9] Малайська Федерація приєдналася до Організації Об'єднаних Націй 17 вересня 1957 року. 16 вересня 1963 року її назву було змінено на Малайзія після прийняття до нової федерації Сінгапуру, Сабаху (Північний Борнео) та Сараваку. Сінгапур став незалежною державою 9 серпня 1965 року та членом Організації Об'єднаних Націй 21 вересня 1965 року.

[10] Чорногорія провела референдум 21 травня 2006 року та проголосила свою незалежність від Сербії 3 червня. 28 червня 2006 року її було прийнято до членів Організації Об'єднаних Націй резолюцією Генеральної Асамблеї A/RES/60/264.

[11] Союз Радянських Соціалістичних Республік був одним із первісних членів Організації Об'єднаних Націй з 24 жовтня 1945 року. У листі від 24 грудня 1991 року Борис Єльцин, Президент Російської Федерації, повідомив Генерального секретаря, що членство Радянського Союзу в Раді Безпеки та всіх інших органах Організації Об'єднаних Націй продовжується Російською Федерацією за підтримки 11 країн-членів Співдружності Незалежних Держав.

[12] У листі від 3 червня 2006 року Президент Республіки Сербія повідомив Генерального секретаря, що членство Сербії та Чорногорії продовжується Республікою Сербія після проголошення незалежності Чорногорією. 4 лютого 2003 року, після прийняття та оприлюднення Конституційної Хартії Сербії та Чорногорії Асамблеєю Союзної Республіки Югославія, офіційна назва «Союзна Республіка Югославія» була змінена на Сербія і Чорногорія. Соціалістична Федеративна Республіка Югославія була одним із первісних членів Організації Об'єднаних Націй, Статут від її імені було підписано 26 червня 1945 року і ратифіковано 19 жовтня 1945 року, до її розпаду з подальшим створенням та прийняттям як нових членів Боснії і Герцеговини, Республіки Хорватія, Республіки Словенія, колишньої Югославської Республіки Македонія та Союзної Республіки Югославія. Союзна Республіка Югославія була прийнята до членів Організації Об'єднаних Націй резолюцією Генеральної Асамблеї A/RES/55/12 від 1 листопада 2000 року.

[13] Чехословаччина була одним із первісних членів Організації Об'єднаних Націй з 24 жовтня 1945 року. У листі від 10 грудня 1992 року її Постійний представник повідомив Генерального секретаря, що Чеська і Словацька Федеративна Республіка припинить своє існування 31 грудня 1992 року, і що Чеська Республіка та Словацька Республіка, як держави-наступниці, подадуть заявки на членство в Організації Об'єднаних Націй. Після отримання її заявки, Рада Безпеки 8 січня 1993 року рекомендувала Генеральній Асамблеї прийняти Словацьку Республіку в члени Організації Об'єднаних Націй. Таким чином, 19 січня того ж року Словацька Республіка була прийнята як держава-член.

[14] Соціалістична Федеративна Республіка Югославія була одним із первісних членів Організації Об'єднаних Націй, Статут від її імені було підписано 26 червня 1945 року і ратифіковано 19 жовтня 1945 року, до її розпаду з подальшим створенням та прийняттям як нових членів Боснії і Герцеговини, Республіки Хорватія, Республіки Словенія, колишньої Югославської Республіки Македонія та Союзної Республіки Югославія. Республіка Словенія була прийнята до членів Організації Об'єднаних Націй резолюцією Генеральної Асамблеї A/RES/46/236 від 22 травня 1992 року.

[15] Єгипет та Сирія були первісними членами Організації Об'єднаних Націй з 24 жовтня 1945 року. Після плебісциту 21 лютого 1958 року шляхом об'єднання Єгипту та Сирії була створена Об'єднана Арабська Республіка, яка продовжувала бути єдиним членом. 13 жовтня 1961 року Сирія, відновивши свій статус незалежної держави, відновила своє окреме членство в Організації Об'єднаних Націй.

[16] Соціалістична Федеративна Республіка Югославія була одним із первісних членів Організації Об'єднаних Націй, Статут від її імені було підписано 26 червня 1945 року і ратифіковано 19 жовтня 1945 року, до її розпаду з подальшим створенням та прийняттям як нових членів Боснії і Герцеговини, Республіки Хорватія, Республіки Словенія, колишньої Югославської Республіки Македонія та Союзної Республіки Югославія. Резолюцією A/RES/47/225 від 8 квітня 1993 року Генеральна Асамблея вирішила прийняти в члени Організації Об'єднаних Націй державу, яка для всіх цілей в рамках Організації Об'єднаних Націй тимчасово іменується «колишня Югославська Республіка Македонія» до врегулювання розбіжностей, що виникли щодо її назви.

[17] Танганьїка була членом Організації Об'єднаних Націй з 14 грудня 1961 року, а Занзібар — з 16 грудня 1963 року. Після ратифікації 26 квітня 1964 року Договору про об'єднання Танганьїки та Занзібару, Об'єднана Республіка Танганьїки і Занзібару продовжувала бути єдиним членом, змінивши свою назву на Об'єднана Республіка Танзанія 1 листопада 1964 року.

[18] Ємен був прийнятий до членів Організації Об'єднаних Націй 30 вересня 1947 року, а Демократичний Ємен — 14 грудня 1967 року. 22 травня 1990 року дві країни об'єдналися і відтоді представлені як один член під назвою «Ємен».

Джерела та корисні посилання: